Ехінококоз, симптоми і лікування у людини

Эхинококкоз, симптомы и лечение у человекаГидатидозный, або однокамерний, ехінококоз належить до гельминтным захворювань з групи цестодозов. Хвороба викликана проникненням в організм людини стрічкових черв’яків Echinococcus glanulosus, що володіють гаками, чотирма присосками і не перевищують у розмірах декількох міліметрів. Згідно зі статистикою, найчастіше симптоми ехінококозу у людини відзначаються на території Австралії, Північної та Південної Америки, Нової Зеландії та Центральної Азії. У Росії випадки інфікування зафіксовані в Поволжі, на Далекому Сході, Приураллі, в Краснодарському краї, в Західному Сибіру.

Шляхи зараження людини

Основні шляхи зараження – через рот (аліментарний) і контактно-побутовий. Найбільшому ризику піддаються представники професій, що мають відношення до тваринництва і догляду за ссавцями.

Після зараження людина стає проміжним господарем экинококков. Яйця паразитів можуть потрапляти в організм з наступних джерел:

  • слабо термічно обробленого м’яса та печінки тварин, вжиті в їжу свинини, баранини, козлятини);
  • вовни (в першу чергу собак);
  • забрудненої води, фруктів, овочів і ягід.

Эхинококкоз, симптомы и лечение у человека

Остаточними носіями паразита виступають собаки, лисиці, вовки, рисі, леви. Людина в ланцюгу розвитку гельмінтів є середньою ланкою, в тілі якого дозрівають личинки черв’яків.

В якості місця проживання ехінокок часто вибирає печінку. Може освоювати й інші внутрішні органи (легені, кишечник, головний мозок). Під час протікання личинкової стадії паразит формує однокамерний міхур з рідиною (кістозне утворення, фіну), постійно збільшується в розмірах. Кіста може мати різні розміри – від горошини до голови немовляти.

Люди не є джерелом захворювання, тобто ехінококки не передаються від людини до людини.

В їх організмі життєвий цикл ехінокока закінчується, так як паразити живуть в людському тілі тільки в личинкової формі.

Симптоми і форми захворювання

Розвиток ехінокока протікає в три етапи: безсимптомний етап клінічних проявів і ускладнений. Перша стадія може тривати досить довго, протягом декількох років. На наступному з’являються загальні ознаки зараження: слабкість, больові відчуття в області локалізації кісти, ознаки інтоксикації організму. До них приєднуються специфічні симптоми, які залежать від місцезнаходження кістозного освіти в певному органі. На етапі розвитку ускладнень часто відбувається розрив новоутворення з наступним перитонітом, плевритом, лихоманкою.

У залежності від місця ураження та формування эхинококкового міхура, розрізняють ехінококоз печінки, легенів, нирок, серця, головного мозку.

Ехінококоз печінки супроводжується появою нудоти, зниженням апетиту, розлади травлення, тяжкістю та болем в області правого підребер’я, гепатоспленомегалією (збільшенням органу в розмірах). Часто ехінококова кіста виявляється методом пальпації. У разі її перфорації розвивається перитоніт і дисемінація (поширення) ехінококків далеко за межами міхура. Результатом цього стає повторне розвиток ехінококозу з локалізацією по всьому організму.

Эхинококкоз, симптомы и лечение у человека

Ехінококоз легень часто протікає з підвищеною температурою тіла, болем у грудях, появою кашлю і кровохаркання. Пов’язка на легеневу тканину кіста эхиноккока призводить до розвитку ателектазу легенів. Розрив міхура провокує ціаноз і аспіраційну пневмонію. Найбільшу небезпеку представляє прорив кісти в плевру, що приводить до різкого зміщення середостіння, анафілактичного шоку, тампонаді серця і смерті хворого.

При ехінококкозі нирок їх функція частково порушена. У разі розриву фіни з’являються сильні болі в області попереку і ребер, ниркові кольки, порушення сечовипускання. У сечі можуть бути присутні домішки частинок кісти і гною.

Ехінококоз серця протікає з грудними болями, що нагадують відчуття при стенокардії. Часто спостерігається розвиток злоякісної аритмії, повної поперечної блокади серця. Захворювання здатне привести до летального результату внаслідок серцевої недостатності, інфаркту міокарда та інших небезпечних патологій.

Ехінококоз головного мозку зустрічається не часто, лише в 1-3% випадків. Основні симптоми нагадують ознаки пухлини. У пацієнта з’являються головні болі і запаморочення, судоми, погіршення зору, болючість під час руху очних яблук. Нерідко в результаті інвазії виникають порушення мови, пам’яті та уваги, втрата чутливості, здатності до читання та письма. Особливо важкі випадки призводять до виникнення патологій у вигляді недоумства, психозів, істерії і галюцинацій.

Способи лікування ехінококозу

Методи лікування визначаються стадією розвитку захворювання і розміром кістозних утворень. Згідно з даними ВООЗ, повне зникнення ехінококових кіст у результаті проведеної хіміотерапії відзначається лише у 10-30% випадків, зменшення їх розмірів – до 50-70%. Ефект від лікування відсутня в 20-30 % діагностування ехінококозу. Внаслідок цього найбільш ефективним способом позбутися від паразитів залишається хірургічний.

Прийом медикаментів

Застосування медикаментозних препаратів стане доцільним у випадку розвитку новоутворень малих і середніх розмірів.

З метою лікування ехінококозу використовуються:

  • Альбендазол (торгова назва Немозол);
  • Мебендазол (Вермокс, Вормин).

Більшість з названих препаратів виявляють активність у печінці та кишечнику, і досить швидко виводяться природним чином.

Альбендазол – ефективне ліки від ехінококозу, викликає параліч м’язів черв’яків. В результаті пригнічення розпаду глюкози і синтезу молекул АТФ паразити гинуть і виводяться з організму.

Найбільший ефект вищеперелічені препарати демонструють у дорослих пацієнтів молодого віку. У поєднанні з етіотропною терапією хворі на ехінококоз часто потребують підтримує і симптоматичному лікуванні.

Оперативне втручання

Кістозні освіти не схильні розсмоктуватися самостійно, що змушує нерідко вдаватися до хірургічного методу лікування. Оперативне втручання рекомендується у разі поширеного процесу або розвитку рецидивів в першу чергу у пацієнтів літнього віку.

Эхинококкоз, симптомы и лечение у человека

Новоутворення усуваються малоінвазивним чрезкожным методом (лапароскопія), за допомогою розсікання або трепанації з видаленням прилеглих до кісті тканин. До і після хірургічного лікування пацієнтам призначаються протигельмінтні засоби.

Післяопераційні хворі проходять щорічне обстеження, що включає здачу аналізів крові і сечі, оцінку протеинограммы, АлАТ, АсАТ, УЗД, серологічне дослідження, отримують медичні рекомендації щодо профілактики рецидивів.

Якщо протягом 5 років ознаки повторного зараження відсутні, а обстеження підтверджують відсутність антитіл до эхинококку, хворі знімаються з обліку.

Народні засоби

Народні засоби здатні принести користь, коли ехінококки перебувають у стані зародка, в незміцнілій пухирчастої оболонці. В цей час паразит особливо уразливий.

Эхинококкоз, симптомы и лечение у человека

Настій пижма

Ця трава здатна не тільки знищувати личинок паразитів, але і розсмоктувати кісти. Для приготування настою 2 ст. л. подрібненої рослини заливають 2 склянками окропу і витримують протягом 2 годин. Проціджене засіб приймають 4 рази на день по півсклянки, за годину до прийому їжі.

Часникова настоянка

У літрову банку з кип’яченою холодною водою додають 2 головки часнику, 1 лимон (з шкіркою) і 1 ст. л. меду. Вживають щодня по 30 г ліки, вранці натщесерце.

Засіб від ехінококозу з лимонною кіркою

Суху лимонну кірку подрібнюють в порошок, розводять 1 ч. л. ложку на 200 мл гарячої води. Напій вживають вранці на порожній шлунок, перед сніданком.

Надати згубний вплив на зародків экинококка здатні звичайні продукти редька, кориця, перець, чорний перець. При регулярному вживанні вони дозволяють повністю позбавити гельмінтів здатності до життєдіяльності.

Методи діагностики

Щоб встановити правильний діагноз, фахівцеві потрібно детально вивчити епідеміологічний анамнез хворого, провести дослідження крові на еозинофілію і лейкоцитоз, визначити рівень білірубіну, вивчити склад сечі і мокротиння. Сучасна діагностика ехінококозу заснована на проведенні різноманітних досліджень (ІФА, РЗК, РНГА). Особливо важливим завданням є виконати диференціацію эхинококкокоза і кіст непаразитарними походження, пухлин в інших органах.

Імуноферментний аналіз (ІФА)

Імуноферментний аналіз (ІФА) являє собою лабораторне дослідження, мета якого – виявити специфічні антитіла до эхинококку. Цей метод відрізняє висока точність, проте завжди зберігається можливість отримання хибнопозитивних результатів. При наявності інфекційних захворювань, гельмінтозів (наприклад, ентеробіозу, опісторхозу) порушеного обміну речовин, паралельного прийому сильних препаратів або ранній стадії захворювання (менше 6-8 тижнів), коли імунітет ще не встиг відреагувати на інвазію, аналіз не завжди показує антитіла до эхиноккокам.

Эхинококкоз, симптомы и лечение у человека

В якості матеріалу для проведення ІФА використовують кров, взята з ліктьової вени. Аналіз здається натщесерце. Перед проведенням процедури необхідно півгодини не палити, не вживати алкоголь і сильні лікарські препарати. Через 1-2 місяці аналіз проводять повторно.

Інші види досліджень

Для постановки діагнозу проводяться тести РСК, РНГА, РНІФ, беруться алергопроби Каццони. Чутливість їх досить висока і досягає 98%.

Методи інструментальної діагностики включають комп’ютерну томографію, рентгенорафию, УЗД та МРТ. Дані обстеження сприяють уточненню місця локалізації ехінококових новоутворень, ступеня пошкоджень в тканинах і органах.

При ехінококкозі деякі методи діагностики можуть бути небезпечними для пацієнта. Щоб не допустити летального результату, пункція кістозного вмісту не проводиться.