Схема лікування хламідіозу: ефективні препарати, курс лікування | ParazitovNET

Схема лікування хламідіозу: вибір методів, препарати, прогноз

Хламідійна інфекція досить поширена в сучасному світі як серед жінок, так і чоловіків. Практично в половині випадків саме урогенітальна форма хламідіозу є причиною жіночого безпліддя.

У чоловіків на тлі зараження виникають такі хвороби, як простатит, уретрит, епідидиміт, фуникулит, що теж нерідко призводить до порушення сперматогенезу. У обох статей гострий період інфікування протікає приблизно однаково, коли з статевих органів виділяються їдкі склоподібні випорожнення, викликають свербіж, печіння, а іноді і підвищення температури у всьому тілі.

На чому базується схема лікування хламідіозу

Лікування хламідіозу – це неодмінно комплекс заходів, оскільки даний вид бактерій втягує в процес інші види паразитів і навіть відновлює імунітет так, що той починає працювати проти здорових клітин.

Під час діагностики належить не тільки підтвердити першопричину збою в організмі, а ще встановити:

  • вид хламідії;
  • з якого часу вона знаходиться в клітинах;
  • які додатково органи призвела до порушення;
  • властивості імунітету (активність вироблення антитіл);
  • її реакція на вплив того або іншого антибактеріального засобу.

Проникнувши всередину клітини, бактерія відчуває себе під надійним захистом, бо міцні клітинні мембрани не дають проникнути лікарських речовин або їх вплив дуже слабкий. Тим часом хламідії продовжують використовувати енергетичний ресурс кліток для свого живлення і розмноження.

Тому сучасна медицина використовує для боротьби з хламідіозом не будь антибактеріальну зброю, а те, яке здатне проникати всередину клітин. В іншому разі іншими видами препаратів можна тільки нашкодити, приводячи до ще більшого пригнічення імунітету і руйнування мікрофлори кишечника і статевих органів.

Тому поряд з антибіотичними препаратами внутрішньоклітинного дії (іноді використовують відразу кілька), необхідно застосування імуномодуляторів. Поки імунітет знаходиться в пригніченому стані і антибактеріальна терапія не дасть належного ефекту. Зрозуміло, що будь-які види антибіотиків надають не саме позитивне дію на органи і системи.

Тому вводяться спеціальні препарати:

  • адаптогени – для підвищення опірності організму до шкідливих впливів;
  • гепатопротектори – таблетки для захисту ШКТ, печінки, нирок;
  • ферментні – для збільшення проникливості мембран;
  • вітамінно-мінеральні комплекси.

Разом з цим, у схемі лікування хламідіозу, необхідно використання протеолітичних коштів, що представляють собою місцеві антисептичні мазі, готові розчини, порошки для самостійного приготування розчину для зовнішньої обробки статевих органів.

Важливо застосування фізіопроцедур:

  • квантовий лазерне опромінення;
  • ультразвукове вплив;
  • інфрачервоне;
  • високочастотні змінні струми;
  • ультрофорез;
  • іонофорез.

Якими препартами лікувати хламідіоз

В кожному окремому випадку підбирається індивідуальний курс лікування. Він може зайняти від 3-х тижнів до декількох місяців. Настав час розглянути конкретні препарати антибактеріальної властивості.

При хламідіозі призначають антибіотики з розряду:

  • макролідів («Азитроміцин», «Еритроміцин», «Кларитроміцин», «Рокситромицин», «Спіраміцин», «Макропен», «Коаліціада») ;
  • тетрациклінів («Ципрофлоксацин», «Левофлоксацин», «Доксициклін»);
  • фторхинолов («Офлаксоцин»).

Остання група вкрай рідко використовується. Це відбувається тільки в тому випадку, коли перші дві групи препаратів виявилися неефективними. Препарати пеніцилінового ряду протипоказані, так як здатні призвести до хронічного носительству хламідій. Якщо хламідіоз поєднується одночасно з трихомоніазом, то боротися треба спочатку з трихомонадою.

В якості імуномодуляторів застосовуються інтерферони:

  • «Віферон»;
  • «Генферон»;
  • «Гриппферон»;
  • «Кипферон» та ін.

Адаптогенами виступають відомі всім рослини: женьшень, родіола рожева, елеутерокок, китайський лимонник.

Для лікування хламідіозу приймати краще не один засіб, який можна знайти в аптеці у вигляді настоянки або сушеної трави, коріння, а в суміші. Щоб відчути ефект, необхідно як мінімум пару місяців.

Перелічені рослини здатні серйозно впливати на центральну нервову систему, тому потрібно пам’ятати, що в малих дозах вони мають заспокійливий ефект, а у великих – збуджує. Лікар допоможе вибрати оптимальну дозу.

Необхідно участь ферментних ліків для швидкого відновлення організму. З цією метою застосовується так звана ензимотерапія (препарати «Вобэнзим», «Флогэнзим»), що дозволяє домогтися максимальної концентрації обраного антибіотика цілеспрямовано у вогнищі інфекції.

В якості гепатопротекторів використовуються такі препарати:

  • «Есенціале форте»;
  • «Карсил»;
  • «Фосфоглив»;
  • «Легалон».

Від дисбактеріозу, викликаного все тими ж антибіотиками, врятують корисні пробіотики:

  • «Лактобактерин»;
  • «Біфідобактерин»;
  • «Біфікол».

На додаток повного курсу жінкам слід використовувати тампони з ліками, спринцювання антисептичними травами, чоловікам – зрошення та промивання головки члена настоями трав або аптечними розчинами: хлоргекисдин, йодинол, розчин перфторана і їм подібні.

Схема лікування хронічного хламідіозу передбачає три етапи: підготовчий, основний і відновний. На підготовчому, який займає 2-3 тижні, хворий приймає імуномодулятори, проходить системну ензимотерапію, використовують місцево ванночки, свічки, мікроклізми. Іноді в цей же час проводиться фізіотерапевтичне лікування. І лише через 10-14 днів проводиться потужний удар по самим шкідливим бактеріям. На етапі відновлення необхідна також фізіотерапія, прийом гепатопротектеров, вітамінів, місцеві процедури.

Який прогноз після лікування

Щоб можна було сказати твердо про повне лікування, через 1-2 місяці після проведеного курсу знову відбувається перевірка на наявність хламідій в організмі. Гарантію лікар може дати лише в тому випадку, якщо пролікувалися обидва партнера. Коли захворювання виявлено вчасно в гострій формі, то курс лікування не перевищить 25 днів і надалі можна констатувати повне одужання.

В запущеній формі, особливо якщо є ураження інших внутрішніх органів, навіть якщо від хламідіозу позбулися, можливо довічне безпліддя або імпотенція – як залишкове явище. На жаль, в більшості випадків діагностується вже хронічна форма захворювання. У разі брак постійного інтимного партнера, щоб уникнути повторного зараження 90% захисту можуть забезпечити контрацептиви.

Відомо 15 видів хламідій, здатних жити в організмі людини, тому хламідіоз нерідке явище і поза статевих органів.

Так, він може порушувати роботу:

  • серцево-судинної системи;
  • лімфатичної (викликає лимфагранулематоз);
  • дихальної;
  • опорно-двинательной;
  • і навіть органів зору (хвороба Рейтера та ін).

У дітей найчастіше уражаються ЛОР-органи, а у дорослих ускладнення можуть поширитися на ШКТ.

Незалежно від виду хламідії, перші ознаки з’являються із запізненням, так як паразитуючому мікроорганізму необхідно якийсь час, щоб вбудуватися в клітину людини.

Є випадки, коли дрібна бактерія затаюється на рік і більше. Прихований хламідіоз зустрічається в 70% випадків у жінок і у 50% – у чоловіків.

Навіть виявивши причину захворювання, складність у його лікуванні представляє той факт, що хламідії являють собою щось середнє між вірусом і бактерією. Тому і не рекомендується самостійне лікування, необхідна дійсно ефективна схема лікування хламідіозу.