Уреаплазма у чоловіків – що являє собою проблема і як від неї позбутися?
Зміст
Уреаплазма являє собою патогенний мікроорганізм, що викликає запальні процеси органів сечостатевої системи у чоловіків. Без необхідного лікування ця хвороба може стати причиною розвитку простатиту, порушення роботи опорно-рухового апарату і безпліддя.
Уреаплазмоз характеризується хронічним перебігом хвороби. Його діагностують тільки в тому випадку, якщо інші бактерії, крім уреаплазми, не були виявлені.
Без необхідного лікування уреаплазмоз може самостійно зникати і з’являтися. Рецидив хвороби пов’язаний з порушеннями в роботі імунної системи, нервовими перевантаженнями, простудними захворюваннями, а також непомірним вживанням алкогольних напоїв.
Можливі причини виникнення захворювання
У групу ризику уреаплазмозу входять підлітки і молоді чоловіки віком від 14 до 32 років. Це обумовлено тим, що саме на ці роки припадає пік сексуального життя у більшості чоловіків.
Основною причиною потрапляння інфекції в організм є небезпечний статевий акт з жінкою, яка є переносником цього захворювання.
Але також уреаплазма може передаватися побутовим шляхом або, у випадку жінок, від матері до дитини в період вагітності або при пологах.
Довгий час інфекція може бути неактивною в організмі чоловіка, не завдаючи йому ніяких незручностей.
Але, як тільки виникнуть сприятливі умови її функціонування, вона тут же «прокидається» і починає безперервно розмножуватися, що призводить до розвитку запального процесу.
Умови, при яких проявляється інфекція:
- Переохолодження;
- Ослаблення імунної системи;
- Вогнища хронічних інфекцій в організмі;
- Прийом антибіотиків;
- Постійні стресові ситуації;
- Тривалий перевтома.
Огляд ключових симптомів
У цього захворювання довгий інкубаційний період – близько місяця. За цей час чоловіки можуть провести час з кількома партнерками, що ускладнює діагностичний процес. Багатьом складно повірити, що з’явилися проблеми – це результат незахищеного статевого акту місяць тому.
Симптоми інфікування уреаплазмою чоловіків:
- Свербіж і печіння при сечовипусканні;
- Виділення гною;
- Зміна кольору урини – він стає мутним;
- Специфічний запах сечі;
- Запалення простати і тканини яєчок;
- Прискорене сечовипускання;
- Ослаблення ерекції;
- Неконтрольоване сім’явиверження.
При уреаплазмозе виділяється фермент, який розщеплює сечу і викликає загибель клітин сечовивідного каналу.
Одним із захворювань, якому сприяє уреаплазма, є негонококковый уретит. До особливостей уретита відноситься безсимптомний перебіг хвороби, яке може зникнути без будь-якої терапії.
Його ознаки:
- Погіршення консистенції і якості сперми;
- Поява сечокам’яної хвороби;
- Артрит;
- Прояв емоційної неврівноваженості;
- Виділення слизу з гноєм при сечовипусканні.
Іншим неприємним захворюванням, викликаним патогенним мікроорганізмом, є епідидиміт.
Відмінні ознаки цієї хвороби:
- Відсутність симптомів;
- Немає болісних відчуттів;
- Збільшується вражений придаток яєчка.
Для чоловіків завжди важливим моментом є їх репродуктивна функція. Якщо насіннєва рідина і сперма мають якісь відхилення від норми, то це говорить про неможливість запліднення. Численні дослідження довели, що уреаплазма сильно впливає на якість сперми: знижується рухливість і кількість сперматозоїдів, відбувається розвиток астеноспермии і олігоспермії.
Крім іншого, наслідками хвороби є саморуйнування клітин сперматозоїдів за рахунок того, що інфекція припадає до шийці сперматозоїда, тим самим знижуючи його рухливість. А з-за виділяються уреаплазмою ферментів порушується активна плинність насінної рідини.
Діагностика захворювання
Проводитися в кілька етапів і складається з наступних дій:
- Фіксація скарг пацієнта, де він докладно описує турбують його симптоми;
- Обстеження зовнішніх статевих органів;
- Пальпування яєчок і їх придатків, мошонки;
- Мазок з уретри;
- Аналіз сечі;
- Мікроскопія секрету простати;
- Проведення спермограми;
- Імуноферментний аналіз;
- УЗД органів мошонки і передміхурової залози.
Якщо лікар діагностує уреаплазмоз, то пацієнт позначається як уреаплазмопозитивный.
Патогенність цього захворювання проявляється і в тому, що він є джерелом виникнення запальний процесів у всьому організмі. Велика кількість цих мікроорганізмів може привести до безпліддя, простатиту та різних видів дерматитів.
Лікування хвороби у чоловіків
У разі якщо у чоловіка почали проявлятися якісь незручні симптоми, пов’язані з органами сечостатевої системи, йому необхідно звернутися за консультацією до уролога або венеролога. При діагностуванні уреаплазмозу також будуть задіяні такі фахівці, як андролог і венеролог.
Схема лікування захворювання у чоловіків і жінок приблизно однакова. Лікар призначає лікування з урахуванням чутливості збудника до антибактеріальних засобів: для цього робиться бактеріальний посів.
Використовуються наступні групи препаратів:
- макроліди;
- тетракциклины;
- линкозамиды.
Свою ефективність лікування уреаплазми у чоловіків довели такі засоби, як «Еритроміцин», «Тетрациклін», «Сумамед», «Макропен», «Доксициклін», «Лінкоміцин».
В додаток до цього чоловікам призначаються:
- протигрибкові препарати;
- бактеріофаги;
- імуностимулятори;
- гепатопротектори;
- сорбенти;
- вітаміни;
- проведення фізіопроцедур.
Лікар призначає оптимальну схему терапії, відповідну для кожного окремого випадку захворювання.
Так як лікування проводиться хоч і під наглядом фахівця, але все одно в домашніх умовах, то чоловікам рекомендується серйозно поставитися до медичних порад:
- Не вживати жирну, солону і смажену їжу;
- Утриматися від гострих приправ, соусів;
- Не пити алкогольні напої;
- Включити в своє меню більше молочних і кисломолочних продуктів;
- Виключити статеві контакти;
- Підвищення механізму захисту імунної системи.
Лікування уреаплазми у чоловіків триває до трьох тижнів. Терапія вважається успішною, коли після всіх проведених аналізів і обстежень лікарі підтверджують відсутність в організмі пацієнта патогенної інфекції. Важливо, щоб статевий партнер чоловіки також пройшов повний огляд і здав всі необхідні аналізи.
Профілактика/запобігання розвитку хвороби
Заходи профілактики щодо запобігання хвороби досить прості:
- Ведення впорядкованої статевого життя;
- Вибірковість у плані вибору статевих партнерів;
- Використання методів бар’єрної контрацепції під час статевого акту: презервативів;
- Якщо є можливість, то при оральному контакті обробляти статеві органи антисептиком;
- Проходження профілактичного медичного огляду 1-2 рази на рік;
- При появі відчуття дискомфорту, дивних виділень при сечовипусканні і будь-яких інших симптомів, яких ви раніше не помічали, – негайно звернутися до лікаря.
Також важливо пам’ятати про важливість здорової імунної системи: ведення здорового способу життя, відсутність стресів і перевтоми в повсякденному житті. Чим раніше вдасться виявити захворювання, тим швидше буде призначено оптимальне лікування, що попередить розвиток яких-небудь ускладнень.
У цьому випадку наслідки для організму будуть не такими важкими, ризик інфікування здорових жінок зведеться до мінімуму. Будьте уважні до себе і свого здоров’я.