Уреаплазма у чоловіків – що являє собою проблема і як від неї позбутися?

Уреаплазма являє собою патогенний мікроорганізм, що викликає запальні процеси органів сечостатевої системи у чоловіків. Без необхідного лікування ця хвороба може стати причиною розвитку простатиту, порушення роботи опорно-рухового апарату і безпліддя.

Уреаплазмоз характеризується хронічним перебігом хвороби. Його діагностують тільки в тому випадку, якщо інші бактерії, крім уреаплазми, не були виявлені.

Без необхідного лікування уреаплазмоз може самостійно зникати і з’являтися. Рецидив хвороби пов’язаний з порушеннями в роботі імунної системи, нервовими перевантаженнями, простудними захворюваннями, а також непомірним вживанням алкогольних напоїв.

Можливі причини виникнення захворювання

У групу ризику уреаплазмозу входять підлітки і молоді чоловіки віком від 14 до 32 років. Це обумовлено тим, що саме на ці роки припадає пік сексуального життя у більшості чоловіків.

Основною причиною потрапляння інфекції в організм є небезпечний статевий акт з жінкою, яка є переносником цього захворювання.

Але також уреаплазма може передаватися побутовим шляхом або, у випадку жінок, від матері до дитини в період вагітності або при пологах.

Довгий час інфекція може бути неактивною в організмі чоловіка, не завдаючи йому ніяких незручностей.

Але, як тільки виникнуть сприятливі умови її функціонування, вона тут же «прокидається» і починає безперервно розмножуватися, що призводить до розвитку запального процесу.

Умови, при яких проявляється інфекція:

• Переохолодження;
• Ослаблення імунної системи;
• Вогнища хронічних інфекцій в організмі;
• Прийом антибіотиків;
• Постійні стресові ситуації;
• Тривалий перевтома.

Огляд ключових симптомів

У цього захворювання довгий інкубаційний період – близько місяця. За цей час чоловіки можуть провести час з кількома партнерками, що ускладнює діагностичний процес. Багатьом складно повірити, що з’явилися проблеми – це результат незахищеного статевого акту місяць тому.

Симптоми інфікування уреаплазмою чоловіків:

• Свербіж і печіння при сечовипусканні;
• Виділення гною;
• Зміна кольору урини – він стає мутним;
• Специфічний запах сечі;
• Запалення простати і тканини яєчок;
• Прискорене сечовипускання;
• Ослаблення ерекції;
• Неконтрольоване сім’явиверження.

При уреаплазмозе виділяється фермент, який розщеплює сечу і викликає загибель клітин сечовивідного каналу.

Одним із захворювань, якому сприяє уреаплазма, є негонококковый уретит. До особливостей уретита відноситься безсимптомний перебіг хвороби, яке може зникнути без будь-якої терапії.

Його ознаки:

• Погіршення консистенції і якості сперми;
• Поява сечокам’яної хвороби;
• Артрит;
• Прояв емоційної неврівноваженості;
• Виділення слизу з гноєм при сечовипусканні.

Іншим неприємним захворюванням, викликаним патогенним мікроорганізмом, є епідидиміт.

Відмінні ознаки цієї хвороби:

• Відсутність симптомів;
• Немає болісних відчуттів;
• Збільшується вражений придаток яєчка.

Для чоловіків завжди важливим моментом є їх репродуктивна функція. Якщо насіннєва рідина і сперма мають якісь відхилення від норми, то це говорить про неможливість запліднення. Численні дослідження довели, що уреаплазма сильно впливає на якість сперми: знижується рухливість і кількість сперматозоїдів, відбувається розвиток астеноспермии і олігоспермії.

Крім іншого, наслідками хвороби є саморуйнування клітин сперматозоїдів за рахунок того, що інфекція припадає до шийці сперматозоїда, тим самим знижуючи його рухливість. А з-за виділяються уреаплазмою ферментів порушується активна плинність насінної рідини.

Діагностика захворювання

Проводитися в кілька етапів і складається з наступних дій:

• Фіксація скарг пацієнта, де він докладно описує турбують його симптоми;
• Обстеження зовнішніх статевих органів;
• Пальпування яєчок і їх придатків, мошонки;
• Мазок з уретри;
• Аналіз сечі;
• Мікроскопія секрету простати;
• Проведення спермограми;
• Імуноферментний аналіз;
• УЗД органів мошонки і передміхурової залози.

Якщо лікар діагностує уреаплазмоз, то пацієнт позначається як уреаплазмопозитивный.

Патогенність цього захворювання проявляється і в тому, що він є джерелом виникнення запальний процесів у всьому організмі. Велика кількість цих мікроорганізмів може привести до безпліддя, простатиту та різних видів дерматитів.

Лікування хвороби у чоловіків

У разі якщо у чоловіка почали проявлятися якісь незручні симптоми, пов’язані з органами сечостатевої системи, йому необхідно звернутися за консультацією до уролога або венеролога. При діагностуванні уреаплазмозу також будуть задіяні такі фахівці, як андролог і венеролог.

Схема лікування захворювання у чоловіків і жінок приблизно однакова. Лікар призначає лікування з урахуванням чутливості збудника до антибактеріальних засобів: для цього робиться бактеріальний посів.

Використовуються наступні групи препаратів:

• макроліди;
• тетракциклины;
• линкозамиды.

Свою ефективність лікування уреаплазми у чоловіків довели такі засоби, як «Еритроміцин», «Тетрациклін», «Сумамед», «Макропен», «Доксициклін», «Лінкоміцин».

В додаток до цього чоловікам призначаються:

• протигрибкові препарати;
• бактеріофаги;
• імуностимулятори;
• гепатопротектори;
• сорбенти;
• вітаміни;
• проведення фізіопроцедур.

Лікар призначає оптимальну схему терапії, відповідну для кожного окремого випадку захворювання.

Так як лікування проводиться хоч і під наглядом фахівця, але все одно в домашніх умовах, то чоловікам рекомендується серйозно поставитися до медичних порад:

• Не вживати жирну, солону і смажену їжу;
• Утриматися від гострих приправ, соусів;
• Не пити алкогольні напої;
• Включити в своє меню більше молочних і кисломолочних продуктів;
• Виключити статеві контакти;
• Підвищення механізму захисту імунної системи.

Лікування уреаплазми у чоловіків триває до трьох тижнів. Терапія вважається успішною, коли після всіх проведених аналізів і обстежень лікарі підтверджують відсутність в організмі пацієнта патогенної інфекції. Важливо, щоб статевий партнер чоловіки також пройшов повний огляд і здав всі необхідні аналізи.

Профілактика/запобігання розвитку хвороби

Заходи профілактики щодо запобігання хвороби досить прості:

• Ведення впорядкованої статевого життя;
• Вибірковість у плані вибору статевих партнерів;
• Використання методів бар’єрної контрацепції під час статевого акту: презервативів;
• Якщо є можливість, то при оральному контакті обробляти статеві органи антисептиком;
• Проходження профілактичного медичного огляду 1-2 рази на рік;
• При появі відчуття дискомфорту, дивних виділень при сечовипусканні і будь-яких інших симптомів, яких ви раніше не помічали, – негайно звернутися до лікаря.

Також важливо пам’ятати про важливість здорової імунної системи: ведення здорового способу життя, відсутність стресів і перевтоми в повсякденному житті. Чим раніше вдасться виявити захворювання, тим швидше буде призначено оптимальне лікування, що попередить розвиток яких-небудь ускладнень.

У цьому випадку наслідки для організму будуть не такими важкими, ризик інфікування здорових жінок зведеться до мінімуму. Будьте уважні до себе і свого здоров’я.