Що таке уреаплазмоз?

В організмі кожної людини рано чи пізно з’являються збудники, яких в медицині називають умовно-патогенними. Йдеться про мікроорганізмів різних типів і видів (від бактерій до грибів), які в нормі легко вбудовуються у вже існуючу мікрофлору тіла, утворюючи з нею симбіоз – взаємовигідне співіснування.

Поки яка заразилася на ними людина здорова, він навіть не помічає їх присутності, так як воно не має патологічних проявів і іноді навіть приносить користь тілу. Але з початком будь-якого, навіть самого легкого захворювання ситуація може змінитися.

Умовно-патогенна мікрофлора схильна до некерованої розмноженню більше будь-якої іншої, тому при сприятливих обставинах вона здатна не тільки ускладнити перебіг нової патології, але і стати причиною окремого захворювання.

Такі грибки роду Candida (збудники кандидозу), кишкова паличка і навіть деякі види шкірних кліщів – нешкідливі в основному, але їм тільки дай шанс проявити себе…

З їх числа бактерії, звані мікоплазмою – уреаплазма парвум або уреаплазма уреалитикум.

Що таке уреаплазмоз і в чому його небезпека для людини?

Уреаплазмозом називається захворювання, при якому в уретрі або на слизовій інших статевих органів (скажімо, піхви або шийки матки у жінок) пацієнта були виявлені бактерії уреаплазми – неважливо, уреалитикум або парвум.

Потрібно сказати, що в 97% випадків виявлення збудника причиною звернення до лікаря служать зовсім не симптоми уреаплазмоза. Тим не менш, за сприятливих обставин він може почати вертикальне сходження по сечовивідних протоках і статевій системі. А це вже прямо приведе його до внутрішнім органам – передміхуровій залозі і семенникам (у чоловіків), матці і маткових трубах (у жінок).

Таке їх поширення часто закінчується гірше колишнього носійства і потребує лікування. Нова середовище для них куди більш сприятлива. Тому даний сценарій часто завершується формуванням хронічного запалення в зачеплених тканинах, а після – простатит, орхітом (запалення яєчок у чоловіків), спайками і безпліддям у жінок, навіть рак шийки матки, оскільки клітини її слизової взагалі схильні відповідати переродженням на будь-сепсис.

Симптоми уреаплазмоза

Поки людина здорова, уреаплазмоз протікає повністю безсимптомно, так і викликані размножившейся уреаплазмою патології теж демонструють симптоматику, типову для них, а не для самої бактерії. І в сумі виходить, що у нас практично немає шансів визначити у себе його початок.

Так чи інакше, вважається, що на думку про необхідність лікування від нього нас повинні наводити:

  • симптоми уретриту (запалення сечовипускального каналу), незважаючи на те, що лабораторна проба не виявила присутності гонокока (збудника гонореї) – таке запалення характеризується печінням при спорожненні сечового міхура і каламутними виділеннями з уретри, інтенсивність яких зазвичай знижується з часом;
  • і часте хворобливе сечовипускання, яке свідчить про поширення інфекції на сечовий міхур;
  • свербіж навколо входу в сечовипускальний канал і взагалі по слизової зовнішніх статевих органів;
  • мутні виділення з піхви у жінок (типово для представниць прекрасної статі, так як у них інфекція найчастіше вражає не уретру, а піхву);
  • поява ерозії шийки матки – передракового стану, яке протікає безсимптомно, але часто супроводжується кров’яними або жовтуватими, рясними слизовими виділеннями в проміжку між критичними днями;
  • дискомфорт і слабо виражені ниючі болі спереду внизу живота, особливо в проміжку між критичними днями;
  • шкірний висип неясної етіології.

Зазвичай за першими ознаками слід поступовий розвиток більш серйозної патології – передміхурової залози, яєчок, матки або фаллопієвих труб (в залежності від того, про представника якої статі мова – чоловік це чи жінка). При вагітності це веде до викиднів і недоношеності. А якщо батьківство/материнство поки не планувалося, ми маємо всі шанси так і не стати батьком/матір’ю з-за стійкого безпліддя.

Причини уреплазмоза

Зрозуміло, перша і найважливіша причина тут – інфікування уреаплазмою. Основний шлях передачі цього збудника – це фізичний контакт. Переважна більшість випадків зараження нею пов’язане із статевим актом, але це стосується тільки дорослих. Діти можуть підхопити його від матері в період внутрішньоутробного розвитку, пологів або вже в звичайному житті.

А спровокувати розвиток патології після зараження можуть будь-які різкі зміни у стані організму: вагітність, ослаблення імунітету, пов’язане з прийомом антибіотиків, початок цукрового діабету або ВІЛ, приєднання іншої статевої інфекції та ін.

Лікування уреаплазмоза

Як можна помітити з місця локалізації інфекції, наприклад, в маткових трубах у жінок і сім’яниках у чоловіків, лікування народними засобами тут не підійде. Ці органи одночасно є і статевими залозами, а тому у них є своя імунний захист. Вони добре ізольовані від впливу будь-яких сторонніх речовин – так само, як і головний мозок з його гематоэнцефалическим бар’єром.

До того ж, для боротьби з бактеріальною інфекцією потрібні антибіотики, а народна медицина може запропонувати в цій якості тільки помірно токсичні рослини, отрута яких однаково згубний як для бактерій, так і для клітин тіла.

Так що, жінкам ще можна спринцювати піхву водними відварами ромашки, чистотілу, кори дуба, звіробою та ін. з метою полегшення сверблячки та інших місцевих симптомів. Але ні жінкам, ні чоловікам не слід промивати ними уретру. Справа в тому, що полегшення буде. Але подібні дії дуже допомагають бактеріям, які поки не добралися по висхідній до сечового міхура (за вымывающего їх назовні струму сечі), подолати цю дистанцію у стислі, так би мовити, терміни.

А для лікування генералізованого такою ж великою інфекції годяться тільки медичні препарати – «Кларитроміцин», «Левофлоксацин» та ін.

Часто лікар призначає пацієнтам з явно застарілої інфекцією уреаплазмою уреалитикум комбіноване лікування:

  • Перший тиждень хворим чоловікам і жінкам призначають «Кларитроміцин» перорально, по 0,5 г на добу (за 1 або 2 рази в день, залежно від дозування в 1 таблетці купленого препарату), перед їжею або відразу після неї;
  • А на другий тиждень змінюють антибіотик, призначаючи препарати з моксифлоксацином, амоксициліном або левофлоксацином (це назви діючих речовин, назва препарату може відрізнятися!) у тому ж дозуванні.

Профілактика уреаплазмоза

Повністю убезпечити себе від зараження цією бактерією неможливо – вона дуже поширена, так як у разі з нею про носійстві не здогадується навіть половина чоловіків і жінок статевозрілого віку. Тому найкращим захистом від неї варто вважати навіть не безпечні і впорядковані статеві зв’язки, а здоровий імунітет, особливо статевої системи.

Але, звичайно, це не означає, що не варто поберегтися – бути може, прийняті елементарні заходи захисту допоможуть нам уникнути інший, куди більш серйозної інфекції, що передається теж статевим шляхом. Пам’ятайте, секс повинен бути безпечним, бажано – захищеним за допомогою презерватива, а не оральних контрацептивів.

При виявленні у себе інфекції уреаплазмою уреалитикум або парвум до лікаря за лікуванням потрібно вести всю сім’ю.