Аналіз на яйця глистів: правила здачі аналізу

Левова частка (до 75% випадків) глистових інвазій припадає на випадки зараження гельмінтами різних відділів травного тракту. Ця закономірність виникає неспроста.

Де і як відбувається зараження?

По-перше, ми повинні розуміти, що основний шлях проникнення в організм будь-якої інфекції, включаючи вірусну, лежить через верхню дихальну або травну систему. Наша шкіра – це міцний «скафандр», здатний зупинити більшість вторгнень. А органи, за допомогою яких в організм ззовні надходять які-небудь речовини, що являють собою, навпаки, пролом в його системі.

По-друге, тут багато що залежить від особливостей гельмінтів як паразита. Не те щоб наш травний тракт був зовсім беззахисний перед ними, оскільки в шлунку їх підстерігає загроза негайно ж і перетравитися разом з їжею в концентрованій соляній кислоті. А нижче, у дванадцятипалій кишці постійно присутній концентрат вже лугу – середовища не менш агресивною, запросто здатної доробити роботу, яку не виконала соляна кислота.

Ці дві високоабразивні середовища не так вже й марні: навіть добре оброблена їжа не буває стерильної ніколи.

Але зазвичай ми цього навіть не помічаємо, тому що переважна більшість того, що в ній є, знищується цими двома середовищами. Але, на жаль, яйця глист досить стійкі до таких впливів, а тому вони перетравлюються майже всі, але не всі до єдиного.

Звідси і висока поширеність глистових інвазій – із-за здатності їх яєць виживати навіть у вічній мерзлоті, не кажучи вже про звичайних умовах навколишнього середовища. До того ж, цього паразита найзручніше селитися дійсно в кишечнику, особливо нижніх його відділах – інші органи сприяють розмноженню колонії далеко не так помітно. Тому самі гельмінти зовсім не прагнуть зайняти всі органи тіла – їм вистачає і тонкою/товстої кишки. А опинитися де-небудь ще вони можуть хіба що випадково, тільки після того, як ними був заражений кишечник.

Діагностувати глистові інвазії інших органів – справа технічно складна і ненадійна, так як колонії глистів часто-густо плутають навіть зі злоякісними пухлинами, а власних симптомів у них просто немає. Тому якщо у лікаря є привід підозрювати паразитарну інвазію, першим ділом він буде шукати її ознаки у відходах кишечника і на шкірі навколо анального отвору.

Навіщо потрібно здавати аналіз калу?

Навіть не торкаючись теми глист і їх яєць, потрібно розуміти, що калові маси являють собою макуха – залишок всього, що організм не зміг засвоїти і вважав за краще вивести за свої межі.

Читайте також:  Аналіз на антитіла IgG, IgE до аскариди

Наприклад, вони можуть містити:

  • сліди інших паразитів, які атакували не тільки систему травлення, але і пов’язані з нею органи – селезінку, печінку, жовчний міхур; це можуть бути не тільки глисти і їх яйця, але й найпростіші зразок трихомонади або хламідії, хвороботворні бактерії начебто стафілококів і паличок та ін.;
  • значна кількість антитіл до інфекцій по всьому організму, які були відфільтровані з крові (скажімо, тієї ж селезінкою) та додані до харчового залишку в прямій кишці;
  • колір, запах і консистенція калових мас красномовно вказують на інші захворювання шлунка і кишечника, часто ніяк не пов’язані з глистами – гастрит і виразку, коліти різної етіології та ін;
  • загиблих з якихось причин дорослих черв’яків, їх фрагменти, яйця і/або личинки, продукти життєдіяльності, які вони виділяють постійно.

Правила проведення аналізу калу

Будь-які дослідження такого роду вимагають помірної стерильності. Тобто, самі зібрані зразки, ємності, в які вони поміщені, і інші пристосування, якими вони були зібрані або препаровані, не повинні містити слідів сторонніх речовин, контактувати з іншими предметами і поверхнями.

Це необхідно для об’єктивності аналізу, так як при недотриманні вимог стерильності в ньому можуть виявити те, чим ми насправді не хворіємо. Крім того, частина таких «добавок» просто псує зразок калу, порушуючи його консистенцію достроково.

З цих причин правильна підготовка інструментарію для збору й аналізу виглядає так:

  • Ємності, в які передбачається зібрати зразок для аналізу, повинні бути ретельно вимиті з дезинфікуючим засобом. Потім їх слід добре прополоскати, щоб видалити всі залишки цього кошти, і висушити;
  • В ідеалі ємність для аналізу взагалі повинна бути одноразовою або нової;
  • Краще, якщо вона буде пластиковою – цей матеріал найбільш інертний в плані контактів з іншими речовинами і складними сполуками;
  • Вона повинна бути забезпечена щільною кришкою, яка буде надійно триматися на місці під час транспортування.

Особливості підготовки до здачі аналізу калу

Ідеальним рішенням тут було б здавати аналіз на глисти, їх яйця, найпростіших і інших паразитів безпосередньо в лікувальному закладі. Але, звичайно, ця ідея пов’язана з низкою складнощів. Перша і найголовніша з них полягає в тому, що наказати собі спорожнитися прямо тут і зараз просто неможливо – це недоступно ні дорослому, ні дитині (за винятком випадків діареї, але і вона, по суті, не залежить від нашої волі).

Читайте також:  Як проводять аналіз крові на глисти: правила підготовки і здачі аналізів

Тому зазвичай зразок калу беруть на дому, а потім доставляють в лікарню.

Виняткових заходів підготовки для правильного проведення процедури та складання калу дотримуватися не потрібно, але деякі вимоги, крім чистого контейнера для зберігання проби, вона все ж пред’являє.

  1. У кале, взятого на пробу, не повинно бути домішки сечі;
  2. Зразок калу потрібно брати з результатів природного випорожнення кишечника. Іншими словами, не слід ставити пацієнту клізму, давати проносне, вводити ректальні свічки і проводити інші процедури, що примушують до дефекації;
  3. За кілька днів до процедури (не менше 3) пацієнту слід припинити приймати в їжу продукти, які можуть змінити колір і/або консистенцію калових мас – буряк, морква, малину, рослини з яскраво-зеленим листям (як пір’я цибулі, наприклад), кефір, напої з лактобактеріями і ін;
  4. Одночасно слід відмінити вживання будь-яких хімічних сполук, які славляться здатністю змінювати колір калових мас, таких як залізо, барій, білірубін та ін.;
  5. У цей же період по можливості варто припинити приймати будь-які препарати, які регулюють діяльність травної системи – жовчогінні, послаблюючі, тонізуючі, що кріплять та ін. Іноді це зробити неможливо (з-за загрози погіршення стану, якщо ми серйозно хворі), і в такому випадку лікуючого лікаря слід проінформувати про прийом не підлягає відміні препарату;
  6. Для значного збільшення ймовірності, що сліди присутності паразитів будуть виявлені, потрібно постаратися не наводити посилену гігієну в області анального отвору не менш ніж за 8 годин до здачі аналізу. Як правило, самки більшості видів гельмінтів відкладають яйця вночі, ближче до ранку, і роблять вони це в області анального сфінктера. Проблема лише в тому, що не всі вони відкладають яйця в самих відходи – деякі види (скажімо, гострики і ряд інших) воліють кріпити яйця до шкіри навколо ануса. Тому іноді потенційну концентрацію яєць в місцях проходження калових мас необхідно навмисно підтримувати – благо, це ненадовго.

Особливості взяття аналізу калу у дітей

З технічної точки зору ця процедура нічим не відрізняється від такої у дорослих, але є одна істотна відмінність по її організації.

Як ми вже сказали вище, головна проблема аналізу калу на паразитів полягає в тому, що брати його зразок доводиться не тоді, коли цього хочемо ми, а коли цього вимагає організм.

І природно, що якщо дорослий навряд чи упустить відповідає всім вимогам момент, то дитина – це справа інша. Тому потрібно обов’язково попросити його повідомити батькам про намір полегшитися, спостерігати за ним протягом дня на випадок, якщо він забуде сказати сам.

Читайте також:  Як правильно здати аналіз на ентеробіоз?

Сподіваємося, наші поради допоможуть вам правильно скласти свій біологічний матеріал на дослідження, і отримати точний результат.