Аналіз на яйця глистів: правила здачі аналізу

Левова частка (до 75% випадків) глистових інвазій припадає на випадки зараження гельмінтами різних відділів травного тракту. Ця закономірність виникає неспроста.

Де і як відбувається зараження?

По-перше, ми повинні розуміти, що основний шлях проникнення в організм будь-якої інфекції, включаючи вірусну, лежить через верхню дихальну або травну систему. Наша шкіра – це міцний «скафандр», здатний зупинити більшість вторгнень. А органи, за допомогою яких в організм ззовні надходять які-небудь речовини, що являють собою, навпаки, пролом в його системі.

По-друге, тут багато що залежить від особливостей гельмінтів як паразита. Не те щоб наш травний тракт був зовсім беззахисний перед ними, оскільки в шлунку їх підстерігає загроза негайно ж і перетравитися разом з їжею в концентрованій соляній кислоті. А нижче, у дванадцятипалій кишці постійно присутній концентрат вже лугу – середовища не менш агресивною, запросто здатної доробити роботу, яку не виконала соляна кислота.

Ці дві високоабразивні середовища не так вже й марні: навіть добре оброблена їжа не буває стерильної ніколи.

Але зазвичай ми цього навіть не помічаємо, тому що переважна більшість того, що в ній є, знищується цими двома середовищами. Але, на жаль, яйця глист досить стійкі до таких впливів, а тому вони перетравлюються майже всі, але не всі до єдиного.

Звідси і висока поширеність глистових інвазій – із-за здатності їх яєць виживати навіть у вічній мерзлоті, не кажучи вже про звичайних умовах навколишнього середовища. До того ж, цього паразита найзручніше селитися дійсно в кишечнику, особливо нижніх його відділах – інші органи сприяють розмноженню колонії далеко не так помітно. Тому самі гельмінти зовсім не прагнуть зайняти всі органи тіла – їм вистачає і тонкою/товстої кишки. А опинитися де-небудь ще вони можуть хіба що випадково, тільки після того, як ними був заражений кишечник.

Діагностувати глистові інвазії інших органів – справа технічно складна і ненадійна, так як колонії глистів часто-густо плутають навіть зі злоякісними пухлинами, а власних симптомів у них просто немає. Тому якщо у лікаря є привід підозрювати паразитарну інвазію, першим ділом він буде шукати її ознаки у відходах кишечника і на шкірі навколо анального отвору.

Навіщо потрібно здавати аналіз калу?

Навіть не торкаючись теми глист і їх яєць, потрібно розуміти, що калові маси являють собою макуха – залишок всього, що організм не зміг засвоїти і вважав за краще вивести за свої межі.

Наприклад, вони можуть містити:

  • сліди інших паразитів, які атакували не тільки систему травлення, але і пов’язані з нею органи – селезінку, печінку, жовчний міхур; це можуть бути не тільки глисти і їх яйця, але й найпростіші зразок трихомонади або хламідії, хвороботворні бактерії начебто стафілококів і паличок та ін.;
  • значна кількість антитіл до інфекцій по всьому організму, які були відфільтровані з крові (скажімо, тієї ж селезінкою) та додані до харчового залишку в прямій кишці;
  • колір, запах і консистенція калових мас красномовно вказують на інші захворювання шлунка і кишечника, часто ніяк не пов’язані з глистами – гастрит і виразку, коліти різної етіології та ін;
  • загиблих з якихось причин дорослих черв’яків, їх фрагменти, яйця і/або личинки, продукти життєдіяльності, які вони виділяють постійно.

Правила проведення аналізу калу

Будь-які дослідження такого роду вимагають помірної стерильності. Тобто, самі зібрані зразки, ємності, в які вони поміщені, і інші пристосування, якими вони були зібрані або препаровані, не повинні містити слідів сторонніх речовин, контактувати з іншими предметами і поверхнями.

Це необхідно для об’єктивності аналізу, так як при недотриманні вимог стерильності в ньому можуть виявити те, чим ми насправді не хворіємо. Крім того, частина таких «добавок» просто псує зразок калу, порушуючи його консистенцію достроково.

З цих причин правильна підготовка інструментарію для збору й аналізу виглядає так:

  • Ємності, в які передбачається зібрати зразок для аналізу, повинні бути ретельно вимиті з дезинфікуючим засобом. Потім їх слід добре прополоскати, щоб видалити всі залишки цього кошти, і висушити;
  • В ідеалі ємність для аналізу взагалі повинна бути одноразовою або нової;
  • Краще, якщо вона буде пластиковою – цей матеріал найбільш інертний в плані контактів з іншими речовинами і складними сполуками;
  • Вона повинна бути забезпечена щільною кришкою, яка буде надійно триматися на місці під час транспортування.

Особливості підготовки до здачі аналізу калу

Ідеальним рішенням тут було б здавати аналіз на глисти, їх яйця, найпростіших і інших паразитів безпосередньо в лікувальному закладі. Але, звичайно, ця ідея пов’язана з низкою складнощів. Перша і найголовніша з них полягає в тому, що наказати собі спорожнитися прямо тут і зараз просто неможливо – це недоступно ні дорослому, ні дитині (за винятком випадків діареї, але і вона, по суті, не залежить від нашої волі).

Тому зазвичай зразок калу беруть на дому, а потім доставляють в лікарню.

Виняткових заходів підготовки для правильного проведення процедури та складання калу дотримуватися не потрібно, але деякі вимоги, крім чистого контейнера для зберігання проби, вона все ж пред’являє.

  1. У кале, взятого на пробу, не повинно бути домішки сечі;
  2. Зразок калу потрібно брати з результатів природного випорожнення кишечника. Іншими словами, не слід ставити пацієнту клізму, давати проносне, вводити ректальні свічки і проводити інші процедури, що примушують до дефекації;
  3. За кілька днів до процедури (не менше 3) пацієнту слід припинити приймати в їжу продукти, які можуть змінити колір і/або консистенцію калових мас – буряк, морква, малину, рослини з яскраво-зеленим листям (як пір’я цибулі, наприклад), кефір, напої з лактобактеріями і ін;
  4. Одночасно слід відмінити вживання будь-яких хімічних сполук, які славляться здатністю змінювати колір калових мас, таких як залізо, барій, білірубін та ін.;
  5. У цей же період по можливості варто припинити приймати будь-які препарати, які регулюють діяльність травної системи – жовчогінні, послаблюючі, тонізуючі, що кріплять та ін. Іноді це зробити неможливо (з-за загрози погіршення стану, якщо ми серйозно хворі), і в такому випадку лікуючого лікаря слід проінформувати про прийом не підлягає відміні препарату;
  6. Для значного збільшення ймовірності, що сліди присутності паразитів будуть виявлені, потрібно постаратися не наводити посилену гігієну в області анального отвору не менш ніж за 8 годин до здачі аналізу. Як правило, самки більшості видів гельмінтів відкладають яйця вночі, ближче до ранку, і роблять вони це в області анального сфінктера. Проблема лише в тому, що не всі вони відкладають яйця в самих відходи – деякі види (скажімо, гострики і ряд інших) воліють кріпити яйця до шкіри навколо ануса. Тому іноді потенційну концентрацію яєць в місцях проходження калових мас необхідно навмисно підтримувати – благо, це ненадовго.

Особливості взяття аналізу калу у дітей

З технічної точки зору ця процедура нічим не відрізняється від такої у дорослих, але є одна істотна відмінність по її організації.

Як ми вже сказали вище, головна проблема аналізу калу на паразитів полягає в тому, що брати його зразок доводиться не тоді, коли цього хочемо ми, а коли цього вимагає організм.

І природно, що якщо дорослий навряд чи упустить відповідає всім вимогам момент, то дитина – це справа інша. Тому потрібно обов’язково попросити його повідомити батькам про намір полегшитися, спостерігати за ним протягом дня на випадок, якщо він забуде сказати сам.

Сподіваємося, наші поради допоможуть вам правильно скласти свій біологічний матеріал на дослідження, і отримати точний результат.