Ефективні методи лікування хламідіозу у кішок
Зміст
Хламідіоз — це небезпечне контагіозне захворювання, що має інфекційну природу. Його збудником є внутрішньоклітинні мікроорганізми — хламідії. Вони за розмірами можна порівняти з вірусами, але відносяться до розряду бактерій.
Зазвичай хламідіоз у кішок проявляється локальними вогнищами поразки. Хворіють в основному самі тварини, люди не заражаються тими штамами паразитів, які характерні для тварин. Виняток становлять поодинокі випадки, коли характерні для кішок лямблії вражають людей з ослабленим імунітетом і маленьких дітей.
Найчастіше збудники паразитують в клітинах епітеліальної тканини. Як правило, в органах дихання, в репродуктивній системі і в кон’юнктиві очей. Також вони можуть локалізуватися в клітинах тканин травного тракту.
Передача інфекції відбувається повітряно-крапельним шляхом, при статевому контакті, а також через безпосередній контакт. Частіше хламідіоз кішок розвивається у молодняку — у віці 4-11 місяців. Тим не менш, можуть хворіти і дорослі особини.
Зараження хламідіозом та його розвиток
Найбільший ризик зараження наголошується в місцях з високою чисельністю тварин. Інвазія поширюється досить швидко, і внаслідок цього може виникнути висока інтенсивність ураження.
Інкубаційний період розвитку збудника проходить протягом 15 діб. За цей час паразити встигають перетворитися в статевозрілу стадію. Передача збудника відбувається при виділення з очей хворого тваринного ексудату, при попаданні в навколишнє середовище заражених калових мас, слини і сечі. У деяких випадках реєструються факти трансплацентарного зараження від матері до плоду.
У тих поодиноких епізодах, коли хламідіоз передається від кішки до людини, зараження відбувається при безпосередньому контакті і за умови недотримання гігієнічних норм.
Причинами інфікування стають самі бактерії. Але існують і провокуючі фактори, які сприяють проникненню збудника в організм кішок. Це — відсутність належної гігієни, часті контакти з зараженими тваринами або носіями збудника, вигул домашнього улюбленця в умовах неблагополучної епізоотичної обстановки.
Ознаки та небезпека хламідіозу
Головна небезпека — висока контагіозністю захворювання. Воно швидко поширюється, але дуже важко лікується. Найчастіше виявити його можна за характерним ураженням кон’юнктиви очей — вона збуджена. Крім того, відзначаються ознаки сльозотечі. Виділяється ексудат серозного характеру, особливо — в період прогресування захворювання і його хронічній формі.
Поразка епітеліальної тканини і кон’юнктиви очей протікає в кілька стадій, при цьому дана ознака виявляється в різних стадіях та за різними симптомами:
- Блефароспазм — може розвиватися в початковій фазі інфікування хламідіями. У цій стадії відзначається патологічно часте скорочення так званої кругової м’язи, розташованої біля століття, виникає часте супроводжується спазмом, моргання.
- Хемоз являє собою сильний запальний процес на слизовій оболонці кон’юнктиви. При цьому уражена тканина настільки збільшується в обсягах, що починає сильно випинатися, захаращуючи собою очей і прилеглі тканини.
- Фолікулярний кон’юнктивіт — у цій фазі відбувається запалення слизової оболонки з ураженням лімфоїдної тканини.
Крім того, хламідіоз у кішок, симптоми, лікування та діагностика можуть бути коректними, якщо враховувати і ймовірність ураження інших органів, їх систем і особливо — клітин епітеліальних тканин. Зокрема, симптоми хламідіозу у кішок можуть проявлятися в респіраторних і репродуктивних органах.
Внаслідок цього розвиваються вторинні незаразні захворювання:
- бронхіт;
- риніт;
- пневмонія;
- запалення статевих органів.
Одночасно з цим уражаються органи травного тракту. Часто таке зараження не супроводжується очевидними клінічними ознаками. В хронічній формі існує вірогідність виникнення розладів травної фізіології, блювання, проноси. У самок захворювання може проявлятися абортами.
Так як присутність збудника може викликати утворення локальних вогнищ запального процесу, то на цьому тлі часто відбувається інфікування іншими патогенними мікроорганізмами — бактеріями, вірусами, стрептококами і стафілококами. Їх присутність в організмі встановлюється методом лабораторної діагностики.
Разом з тим хламідіоз у кішок може проявлятися і нехарактерними симптомами:
- кульгавістю однієї або кількох кінцівок;
- підвищенням температури і лихоманкою;
- відсутністю апетиту і різкою втратою ваги;
- зниженням рухливості і грайливості.
Ці ознаки також слід враховувати у складі комплексної діагностики.
Постановка діагнозу при хламідіозі
Методи постановки діагнозу на хламідіоз передбачають комплекс дій і засобів. Насамперед, розглядається зібраний зі слів власника тварини анамнез, і враховуються клінічні ознаки. Одночасно з цим потрібно виключити ймовірні збігу наявних симптомів зі схожими ознаками інших заразних захворювань — ротовірусною інфекції, кальцівіроза, вірусного ринотрахеїту, бронхопневмонії.
З цією метою проводиться лабораторне дослідження мазків крові і зіскрібків з шкіри та кон’юнктиви очей на предмет наявності патогенної мікрофлори та її ідентифікації. Для виявлення відповідності лікарських препаратів від хламідіозу проводиться дослідження на стійкість мікрофлори до різних антибіотиків.
В цілях діагностики також проводяться такі аналізи, як цитопластическое обстеження з фарбуванням мазків методом Гімза, імуноферментний аналіз.
Лікування і профілактика хламідіозу
Повністю виключити ризик захворювання практично неможливо. Навіть щеплення від цієї хвороби зазвичай малоефективна в профілактичних цілях. Однак щеплення може скоротити ризик прояву клінічних ознак, при цьому тварина легше переносить і сам період хвороби, і призначений курс лікування.
З метою ліквідації збудника призначаються медикаментозні препарати з числа антибіотиків. Особливо ефективні ліки тетрациклінового ряду або пеніцилінового ряду. Одночасно з тим призначається симптоматична терапія, місцеві засоби, що дозволяють швидше лікувати хламідіоз.
Для усунення кон’юнктивіту застосовуються офтальмологічні мазі і краплі. Разом з тим вживаються заходи по зміцненню імунітету, прописуються протизапальні препарати, вітамінно-мінеральні добавки.
В цілях профілактики рекомендується уникати місць з великою чисельністю тварин і слідувати вимогам санітарії в місці утримання кішок.
Розкажіть друзям!
Залишилися питання? Скористайтеся пошуком!