Отодектоз у кішок що це таке: симптоми і лікування

Любителі домашніх тварин іноді змушені відпускати своїх вихованців на прогулянку. При контакті з бродячими тваринами існує ризик зараження різними захворюваннями, такими як, отодектоз. Найчастіше заражаються представники котячої породи. Отодектоз у кішок – що це таке, і чому хвороба може призвести до загибелі тварини?

Збудники отодектозу

Збудниками отодектозу є мікроскопічні вушні кліщі, їх розмір не перевищує 0,5 мм. Для цих паразитів ідеальною їжею є відмерлі клітини епідермісу тварини. Кліщ вибирає ідеальне для себе місце проживання – вухо.

Переважно колонії розмножуються близько до зовнішнього слухового проходу і барабанної перетинки. У процесі життєдіяльності паразитів у вусі кішки скупчується велика кількість фекалій. Це призводить до нестерпного свербіння і запалення зовнішнього вуха. Наступна стадій – інфекційний отодектоз, в народі це захворювання називають «вушна короста».

Причини

До причин розвитку отодектозу відносяться різні варіанти зараження вушними кліщами. Це може відбутися:

  1. Від хворої тварини. Найчастіше переносниками є дворові собаки і коти. Якщо в квартирі містяться кілька кішок, при цьому одна з них інфікувалася, то кліщі окупує та інших.
  2. Не виключено зараження при приміщенні вихованця в спеціалізований розплідник тимчасового утримання.
  3. Переносником кліщів може стати сам господар і інші члени родини. Кліщі та їх яйця прилипають до взуття – термін їх життя при цьому складає до 5 годин.
  4. Маленькі кошенята найчастіше заражаються від матері.

Отодектоз у кішок не відноситься до сезонних захворювань. У вуха тварини кліщі можуть потрапляти в незалежності від пори року і погодних умов.

Симптоми отодектозу

Господар за зміненою поведінкою кішки може запідозрити зараження вушними кліщами.

У тварини спостерігається:

  • занепокоєння;
  • розчісування вух;
  • часті трушення голови;
  • відмова від їжі.

Якщо заглянути у вушну раковину тварини, то можна побачити велику кількість сірки темно-коричневого кольору. Ця субстанція має підсохлий вигляд і неприємний запах. У більш запущених випадках у слуховому проході накопичується гній. Життєдіяльність кліщів призводить до сильного свербіння, і тоді кішка своїми кігтями чухає вуха до подряпин.

Недосвідчені власники можуть подумати, що у кішки накопичилася бруд у вухах, і приймаються старанно проводити гігієнічні процедури для очищення. Цього робити категорично не можна. Цей біологічний матеріал необхідний для підтвердження діагнозу, так і грубе втручання у вушну раковину може посилити запальний процес. А це вже загрожує повною втратою слуху тварини.

Можна спробувати в домашніх умовах перевірити припущення про «вушну коросту». Для цього потрібно злегка натиснути пальцями на підстави вуха, намагаючись не завдавати хворобливих відчуттів у кішки. Якщо вушні кліщі присутні, то при натисканні відбудеться тихий звук схожий на писк.

Коли запальний процес під вплив паразитів переходить в хронічну стадію і охоплює всі великі території у кішки, спостерігаються судоми і напади. В цьому випадку врятувати тварину від загибелі стає важко – запалення перейшло на оболонки головного мозку.

Діагностика

Вушні кліщі, що призводять до отодектозу хоч і мають невеликий розмір, але візуально помітні. Але зупинятися на зоровому вивченні вуха кішки не можна, необхідно медичне підтвердження діагнозу. Для цього ветеринара потрібно мікроскопічне дослідження вушних виділень і зіскрібка з шкіри.

Спеціаліст за допомогою ватних паличок акуратно візьме у тварини біологічний матеріал, помістить його на спеціальне скло, змішає з краплею вазеліну. При цій методиці можна виявити наявність не тільки дорослих особин, але і яєць кліщів. Тільки після дослідження вушної сірки і визначення всіх симптомів ветеринар поставить діагноз – отодектоз.

Помилковий результат діагностики можливий при неправильному збиранні матеріалу. Це відбувається, коли господар з якихось причин не хоче вести тварину до ветеринара, і самостійно збирає вушні виділення.

У процесі транспортування, особливо якщо минуло більше 5 годин, відбувається загибель кліщів, виявити їх стає важко. Також мікроскопічне дослідження дає недостовірний результат, якщо у кішки на тлі запалення розвивається отит. При такому ускладненні у вушній раковині утворюється кисле середовище, що призводить до загибелі дорослих особин паразитів.

Лікування отодектозу у кішок

Для боротьби з вушними кліщами використовуються препарати, дія яких спрямована на знищення дорослих особин. Вони мають різну форму випуску – краплі, аерозолі, мазі. При тривалій відсутності лікування можуть знадобитися внутрішньом’язові ін’єкції отодектина. Цей препарат ефективно знищує паразитів в організмі тварини.

Лікування кішки можна здійснювати вдома, але при цьому контролювати результати повинен ветеринар. Перш ніж приступити до обробки вух, слід очистити слуховий прохід від забруднення, струпів і гною. Ця процедура робиться ватною паличкою, змоченою в камфорном спирту або перекису водню.

Потім вже можна застосовувати вибране антипаразитарний засіб. Мазь накладається у вушні раковини тонким шаром за допомогою ватної палички, при цьому важливо, щоб кішка не смикалася. При використанні крапель слід дотримуватися інструкції і не перевищувати дозування. Після закапування господареві потрібно легкими масажними рухами потерти вуха вихованця. Це робиться для того, щоб засіб добре розподілилося всередині вуха.

Для більшого ефекту процедуру повторюють через 10 днів, якщо ж немає позитивного результату, то засіб використовується до тих пір, поки не знищаться всі вушні кліщі. Це можна дізнатися при повторному мікроскопічному дослідженні.

Разом з основною боротьбою з вушними паразитами рекомендується проводити антипаразитарною обробку всього шкірного покриву кішки. Для зниження неприємних симптомів, що спричиняють тваринам біль і дискомфорт, можна використовувати Отоназол. Це засіб допоможе прискорити процес одужання і зняти свербіж. Якщо у кішки до отодектозу приєдналася бактеріальна інфекція, то лікування доведеться поєднувати з антибіотичною терапією.

Прискорити одужання улюбленого вихованця в силах господаря. Адже від імунітету кішки залежить її здоров’я і подальше життя. Тому важливо під час лікування забезпечити тварину вітамінізованими і високобілковими кормами.

Профілактика

Кожен власник домашніх тварин повинен здійснювати постійний контроль за станом вихованця і забезпечити сприятливі умови проживання. Кішки, як і люди, мають потребу в теплому, добре провітреному і зволоженому приміщенні. Необхідно часте вологе прибирання, чищення килимових покриттів, щоденні провітрювання. Адже людина може сам занести кліщів в будинок і тим самим мимоволі заразити кішку.

Також важливо дотримуватися чистоту предметів, з якими тварина контактує більше всього. Це мисочки, перенесення, когтеточки і гігієнічні засоби. Їх потрібно не тільки регулярно мити, але й обробляти дезинфікуючим засобом. І, звичайно, оберігати вихованця від контакту з безпритульними тваринами.